ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА гімназії

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ: БЕРЕСЛАВСЬКА ІРИНА МИКОЛАЇВНА

Впровадження Всеукраїнської програми збереження ментального здоров'я "Ти як?"

16.03.2024 р. було проведено психолого-педагогічний семінар на тему «Створення умов для забезпечення психологічного комфорту здобувачів освіти». Учителі ознайомилися з факторами, які формують комфортне психологічне середовище під час занять, типами ситуацій, при яких учні почуваються комфортно; алгоритмом створення позитивної атмосфери уроку.

Навчання здобувачів освіти в психологічно комфортному середовищі:

- зміцнює ментальне здоров’я;

- підвищує мотивацію навчання і розвиває пізнавальні інтереси;

- дозволяє учневі відчути задоволення від навчальної діяльності;

- стимулює до високої результативності праці;

- розвиває ініціативність, креативність, активність, підтримує в класі сприятливий психологічний клімат;

- корегує особистісні особливості такі, як тривожність, невпевненість, самооцінку.

З метою впровадження Всеукраїнської програми «Ти як?», з учнями 5-х класів 07.03. 2024 р. були проведені інтерактивні заняття на тему «Як допомогти собі й іншим», на яких школярі працювали з поняттями: гуманність, доброчинність, емпатія, емоції, почуття; вчитися формам підтримки та допомоги.

На методичній нараді вчителів 26 лютого було розглянуте питання «Поради щодо зняття психоемоційного напруження для дітей та вчителів». Педагог, який вміє дбати про себе, уважний до власних потреб є прикладом для наслідування у питаннях фізичного, психологічного та емоційного благополуччя для своїх учнів. Вранці та ввечорі необхідно проводити аналіз власного стану. Відповідати собі на питання: “Як я? Який в мене настрій? Що саме мені зараз необхідно?” Кожного дня збираємо “намисто” своєї сили, свого здоров’я!

"Гендерно зумовлене насильство. Ключові концепції"

Гуманітарна організація International medical corps (Міжнародний медичний корпус) для учнів гімназії провела інформаційну сесію "Гендерно зумовлене насильство. Ключові концепції". На цій зустрічі учням пояснили, що таке гендерно зумовлене насильство, як його розпізнати і куди звертатися за допомогою.

Впровадження Всеукраїнської програми збереження ментального здоров'я "Ти як?"

Допомога дітям з психологічними травмами

Сьогоднішнім вчителям випала непроста справа працювати з дітьми з досвідом війни, працювати під час війни, з дітьми, які знаходяться в різних умовах (хтось виходить на навчання із-за кордону, хтось з рідного міста, хтось із села у бабусі) та у різному психологічному стані.

Треба розуміти, що всі діти, в різній мірі, але пережили і продовжують переживати стрес. У дітей також можуть розвиватися тривожні розлади після пережитих подій, посттравматичний синдром. Все це необхідно враховувати під час освітнього процесу.

Практично всі діти України травмовані війною й матимуть наслідки для психіки. Якщо в сім’ї психологічно підтримують дитину, а також вчаться підтримувати себе, знають елементарні основи саморегуляції власного стану в стресових ситуаціях, дитина це бачить, вона робитиме це разом із батьками. У такої дитини достатньо благополучна ситуація для збереження психічного здоров’я. В інших випадках у дитини може розвинутися посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

Ознаки ПТСР у дитини

Зараз більшість дітей переживає стрес, і багато їхніх реакцій не є розладами. Якщо є тривога, пришвидшене серцебиття чи погані сни – це не означає, що є психічні розлади. Це нормальна реакція на ненормальну подію – на стрес.

ПТСР – це про хронічну втому нашої психіки, яка виникла внаслідок якоїсь стресової травмувальної події, це порушення психічного стану, що може розвинутися після пережитої травматичної події.

Говорити про ПТСР у дитини можна тоді, коли її стан стресу хронізується, а думки про пережиті події стають нав’язливими. ПТСР одразу не проявляється. У короткотривалому періоді він може проявитися лише за 3-4 місяці після травми. Більш довготривалий період – за 6 місяців, за рік, інколи навіть за 3-4 роки після травми. Це залежить від властивостей психіки, від того, в яких умовах проживали дитина та її близькі дорослі. Як вони давали цьому раду, наскільки вони були стресостійкими, вміли тренувати свою психічну систему, наскільки вони були психологічно благополучні.

Травмованим учням молодших класів притаманні безсоння, байдужість до навчання та минулих захоплень, страх перед майбутнім, невпевненість у собі, замкнутість, головний біль, проблеми з пам’яттю та концентрацією. ПТСР у дітей середнього та старшого шкільного віку, підлітків може проявлятися через спалахи агресії, бунт, головні та інші болі, тотальну недовіру, заниження самооцінки, безсоння, кошмари, дратівливість, апатію, складнощі з концентрацією, небезпечну поведінку, депресію.

Як допомогти дитині?

Універсальні загальні елементи першої психологічної допомоги

1. Залишайтеся поруч із людиною, яка потребує допомоги. Люди в кризовій ситуації тимчасово втрачають почуття захищеності та довіри. Коли ви поряд, ви можете допомогти відновити почуття впевненості та безпеки.

2. Активне слухання. Важливо уважно вислухати людину, щоб допомогти їй пережити травмуючу подію.

3. Поважайте почуття інших. Поставтеся без упередження до того, що вам кажуть.

4. Проявіть турботу та надайте практичну допомогу. Якщо хтось перебуває в кризовій ситуації, в першу чергу корисною буде практична допомога: звʼязатися з кимось, хто може побути з постраждалим тощо.

Реакціями під час кризової ситуації можуть бути: страх, ступор, плач, «істерика», панічна атака, нервове тремтіння, агресія. Далі — прийоми, як допомогти людині в таких станах.

1. Техніка «Дихання за квадратом»

Найпростіша та найдоступніша техніка, яка допоможе швидко заспокоїтися. Дихати за квадратом — це уявляти квадрат, кожна сторона якого означає певний етап дихання: вдих — пауза — видих — пауза — вдих — пауза — … Якщо заняття проходить у класі, аудиторії, то краще для наочності намалювати квадрат на дошці й показати, як дихати. Якщо заняття в онлайн-форматі, то можна показувати сторони квадрата та коментувати дії. Доцільно зробити 3–4 цикли вдихів та видихів для самостійної практики. Слідкуйте, як учасники виконують вправу, аби за потреби допомогти її покращити. Техніку доцільно використовувати щоразу, як виникає занепокоєння або інші неприємні відчуття.

2. Техніка «Овації для тіла»

Ця техніка допоможе стабілізувати тілесні відчуття, які можуть виникати в разі напруги, тривожного стану або емоційних переживань. Її можна виконувати і як руханку в класі, аудиторії чи в онлайн-форматі. Потрібно встати на повний зріст і легенько, повільно, спокійно плескати себе долонями — починаючи від ступень, піднімаючись угору по ногах, далі поплескуючи стегна, живіт, сідниці, спину, передпліччя, плечі, груди, голову. У кінці можна гучно поплескати в долоні. У такий самий спосіб необхідно плескати себе долонями в зворотному напрямку: від голови до ступень. А на завершення знову гучно поплескати в долоні.

3. Вправи для фізичного підтримання:

· обійми за згодою– сядьте поруч, за згоди, можете обійняти або взяти дитину за руку, прийміть обійми від дитини, якщо вона того захоче;

· заземлення –це свідомі прийоми, що дають змогу закріпитися в конкретному моменті фізично та емоційно, з допомогою контакту з будь-якою поверхнею (стіна, підлога, стілець) або ж когнітивних вправ;

· переконання –запевніть дитину, що вона може розраховувати на вашу допомогу в подоланні цього стану; можете використати метафору, наприклад, порівняти ці переживання із бурею, яка наростає, досягає свого піку, а потім затихає і зникає;

· безпечне місце –це затишний куточок зі зручними місцями для сидіння, наприклад, кріслами-мішками, м’ячами для зняття стресу, м’якими іграшками або подушками, книгами тощо.

Якщо в дитини страх(напружені м’язи, особливо на обличчі, сильне серцебиття, прискорене поверхневе дихання, знижений контроль власної поведінки, дитина не контролює себе та не усвідомлює свої дії):

· покладіть руку дитини собі на зап’ястя, щоб вона відчула ваш спокійний пульс; дихайте глибоко й рівно, попросіть дитину дихати в одному з вами ритмі; якщо вона говорить, слухайте її, висловлюйте зацікавленість, розуміння, співчуття; якщо дитина дозволяє, обійміть її. зробіть легкий масаж найбільш напружених мʼязів тіла.

Якщо в дитини ступор(різке зниження або відсутність довільних рухів і мови, немає реакції на шум, світло, дотики, “заціпеніння” в певній позі, стан повної нерухомості):

· підійдіть до дитини, візьміть її за руку та запросіть йти разом із вами; говоріть із нею тихо, повільно та чітко про те, що може викликати сильні емоції; зігніть дитині пальці на обох руках та притисніть до основи долоні.

Якщо в дитини істерика(різкі рухи, часто хаотичні й безглузді дії, голосна мова або підвищена мовна активність, плач, крики):

залиштеся наодинці з дитиною, створіть спокійну атмосферу; несподівано зробіть щось, що може сильно здивувати (наприклад, плесніть гучно в долоні); говоріть короткими фразами, впевненим тоном; після “істерики” настає втома, втрата сил – знайдіть для дитини спокійне місце, де вона відпочине.

Якщо в дитини агресія(роздратування, невдоволення, гнів, словесна образа, лайка, м’язова напруга, підвищення кров’яного тиску):

зведіть до мінімуму кількість людей навколо; надайте можливість дитині випустити емоції назовні; залучіть дитину до активності з високим фізичним навантаженням; демонструйте доброзичливість; в ігровій формі намагайтеся розрядити ситуацію.

Якщо дитина плаче(або готова розридатися, тремтять губи, спостерігається відчуття пригніченості, на відміну від істерики немає порушення в поведінці):

· не залишайте дитину наодинці; за згоди дитини встановіть із нею фізичний контакт (візьміть за руку, погладьте по голові); застосуйте прийом активного слухання, періодично говоріть “так”, кивайте головою, говоріть про свої почуття та почуття дитини; не намагайтеся заспокоїти дитину, дайте їй можливість виплакатися.

Якщо в дитини панічна атака(страх смерті, відчуття задухи, перехоплення подиху, запаморочення, припливи холоду або жару, прискорене сильне серцебиття, пітливість):

· попросіть дитину сісти, опустити голову та впертися ногами в підлогу, зосередитися на диханні, повільно вдихаючи та видихаючи; переключіть увагу, запропонуйте дитині розповісти про те, що вона бачить і чує.

Принцип навчання в воєнні часи – йдемо за дитиною. Насамперед піклуємося про збереження психічного здоров’я дітей, стабілізацію їхнього психологічного стану. Завдання вчителів не тільки навчати дітей нового, але й дати зрозуміти, що повертається хоч якась стабільність (систематичні заняття в школі), дати їм відчуття повернення якоїсь частини звичного для них життя.Найважливішими основами навчального процесу мають стати безпека, єдність та підтримка.

- Безпека:створення доброзичливої атмосфери уроку, в якої дитина почувається захищеною. Наші уважність, емпатія, почуття такту та відчуття опори дуже важливі для учнів.
- Єдність:для створення відчуття єдності учнів на занятті можна придумати девіз уроку, ритуали вітання та закінчення.
Під час війни школа гуртує дітей, надає їм психологічну підтримку та дозволяє відчувати приналежність до спільноти. Ось чому на кожному уроці слід приділяти час дитячим емоціям, разом учитися їх розпізнавати та контролювати

- Підтримка:це система заохочень, фіксація навіть найменших успіхів дитини. Мета навчання під час війни – не лише засвоєння нових знань, а йпсихологічна підтримка, спілкування, перемикання уваги дітей.Дуже важливо підбадьорювати дітей, уникати негативу під час уроків. Навчання - це допомога дитині витримати в цей складний час.

Поради дорослим, які знаходяться поряд з дитиною:

Зберігайте щоденні звички: зарядка, кава чи будь що інше, що робили раніше. Постійно корегуйте ваш фізичний стан: дихальна гімнастика, фізична активність, малюйте, робіть самомасаж. Перебувайте в «коконах безпеки» – у теплому одязі. Сон - 6 годин мінімум . Вранці та ввечорі проводьте аналіз власного стану. Відповідайте собі на питання: “Як я? Що саме мені зараз неохідно?”

В рамках реалізації всеукраїнської програми «Ти як?» проведено інтерактивні заняття з учнями 6-х класів на тему «Я, моя індивідуальність і безпека». Здобувачі освіти ознайомилися з техніками «Безпечне місце», «Дихання за квадратом» , «Овації для тіла».

Поради для учнів

Саме відношення нас самих до себе впливає на те,

як до вас ставляться оточуючі…

Навіть якщо оточуючі більш схильні підкреслювати твої вади, попіклуйся про себе та твоє добре ставлення до своєї особи.

Як ти думаєш, що спільного між сніжинками та відбитками пальців людини? Здається, що всі вони однакові. Але немає двох однакових сніжинок, так як і немає двох однакових відбитків пальців. Кожна людина є єдиною та унікальною.

Можливо, в миттєвості смутку чи образи, тобі не дуже віриться в свою цінність та вірність обраного шляху. Напевно, в такі хвилини тобі щось не дуже подобається у собі, чи в тому, що відбувається з тобою. Це ще не означає, що ти не унікальна або не цінна людина.

Спробуй наведені нижче слова поселити десь в середині себе, щоб, навіть в скрутні часи, тобі спадало на думку:

«Я- це я. У всьому світі немає нікого подібного до мене. Мені належить все, що в мене є: моє тіло, мої почуття, всі слова, які можу вимовляти, мій голос, усі мої дії, звернені до інших людей, чи до мене самого (самої), мені належать всі мої фантазії, мої мрії, всі мої надії і страхи. Мені належать всі мої перемоги й всі мої поразки та помилки. Я можу бачити, чути, відчувати, думати, говорити, діяти. Я належу собі, і тому, я можу удосконалювати себе. Я – це я, і я – це чудово».

Усе в твоїх руках!

"Як уникнути конфліктів"

Поради для учнів та учениць

1. Намагайся бути в доброму настрої!

Пам’ятай: найкращий спосіб боротьби з душевним неспокоєм – постійна зайнятість.

2. Щоб забути свої напасті, намагайся зробити приємне іншим: роблячи добро іншим, робиш добро себе.

3. Пам’ятай: кожна людина – така ж яскрава й унікальна особистість, як і ти, приймай її такою, якою вона є. Перед тим, як змінювати інших, займися самовихованням.

4. Намагайся знайти в людині позитивні риси і в стосунках з нею спробуй опиратись саме ці якості.

5. Май мужність від щирого серця визнавати свої помилки, уникай зазнайства.

6. Вчися володіти собою! Гнів, дратівливість, злість спотворюють людину, негативно впливають на її здоров’я.

7. Пам’ятай: егоїзм – джерело багатьох конфліктів. Виховуй в собі терпіння, будь толерантною особистістю.

8. Уникай агресії, виховуй у собі позитивні риси. Пам’ятай : людина має необмежені можливості самовдосконалення, причому в усіх галузях свого життя.

Умій володіти собою!

Психологічне благополуччя вчителя

Тримаємо фокус на ментальне здоров'я

Турбота про себе – це не потурання собі.

Це - самозбереження.

Одрі Лорд

Ментальне здоров’я – це стан добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною щасливого життя.

Психологічно благополучна (ментально здорова) людина:

• розуміє свої емоційні стани і може керувати ними
• здатна будувати стосунки з іншими
• відкритадонавчання та розвитку
• позитивно ставитьсядосебе
• приймає незалежні рішення
• вміє пристосовуватисьдонових умов життя
• може активно долати поточні виклики
• отримує задоволення від життя

Педагог, який вміє дбати про себе, — це людина, яка знає, як бути уважною до себе, є прикладом для наслідування у питаннях фізичного, психологічного та емоційного благополуччя. Дбаючи про себе, ми плекаємо свою ресурсність, а отже, можемо подбати про своїх рідних, допомагати іншим, бути корисними своїм учням і колегам.

Що потрібно знати:

1. Наш спосіб мислення впливає на продуктивність і настрій.
2. Бути адаптивними, приймати випробування — головне завдання.
3. Наше здоров’я зараз вимагає більшої уваги, ніж будь-коли.
4. Баланс між роботою та відпочинком, раціональним та емоційним допоможе втримати рівновагу.

Підтримання балансу — це низка безперервних мікро- та макрорухів: розподіляти увагу, час, сили, енергію, обираючи пріоритети з-поміж різних сфер життя. Пам’ятаймо, що внутрішній психологічний баланс — важлива умова ефективності, життєвої, особистісної, професійної. Тому так важливо постійно моніторити власний психоемоційний стан і дбати про його стабілізацію.

Починати можна з переключення уваги на прості речі, які не потребують багато зусиль та енергії. Не менш важливо дбати про особистісні кордони та межі професійної компетентності, оскільки їх систематичне порушення може призвести до втрати психологічної рівноваги та розбалансування.

Нам необхідно також подбати про баланс між раціональним та афективним, що дозволить підходити до проблем і обставин з реалізмом та об’єктивністю. Баланс між роботою та відпочинком, раціональним та емоційним допоможе втримати рівновагу. Важливо також навчитися регулювати власний настрій, аби безпечно впливати на емоційний стан інших людей та стосунки.

Пам’ятаймо: тільки підібравши для себе рецепти рівноваги, можна стати джерелом сили для інших. Вранці та ввечорі проводьте аналіз власного стану. Відповідайте собі на питання: «Як я? Що саме мені зараз необхідно?»

Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?»

1. За ініціативою першої леді Олени Зеленської створена Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?», що має на меті допомогти українцям знайти внутрішнє джерело сили. Піклування про ментальне здоров'я має стати звичною відповідальністю кожного. Психіка дитини дивовижна. З одного боку – вразлива до стресів та подразників. З іншого – неймовірно пластична, легше адаптується до обставин, та швидше відновлюється. Завдання дорослого допомагати дитині постійно підлаштовувати свій ментальний приймач під різні обставини. Якщо робити це правильно та змалку, більш імовірно що дитина виросте стійкою та стабільною особистістю.
2. В рамках впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» 18.09.2023 р. у гімназії було проведено психолого-педагогічний семінар на тему «Методи та прийоми подолання стресу у здобувачів освіти під час освітнього процесу в умовах війни».
3. До Всесвітнього дня психічного здоров'я проведені уроки з ментального здоров'я в 9-х класах на тему "ТИ ЯК? Повертаємось до школи!", на яких підлітки вчились позитивним практикам турботи про себе.